RSS

Цитатник

29 Лис

Малий цитатник СучУкрЛіту

Осінь. Раннє смеркання.
Твань – і кроки, як гумові…
Ця любов не остання.
Ти даремно так думаєш.

О. Забужко, «Польові дослідження з українського сексу»

****

Мій кіт за тобою скучив,
У мене нові книжки,
У мене нові шпалери,
Мій кіт за тобою скучив.
У мене нові шпалери,
У мене нове життя,
І тільки одна проблема:
Мій кіт за тобою скучив.

О.Романенко,

*****

Ось воно моє небо, я тут працюю – сонцем

Д. Лазуткін

*****

Життя – це коли виходиш з роботи і, не поспішаючи, бредеш додому, розглядаючи світ, машини і людей. Життя – це передчуття радості, якої ще не звідав.

В. Шевчук, «Привид мертвого дому»

*****

Життя – це війна. Безконечна й безнастанна війна, тільки невідомо за що. І не сатана править світом, а абсурд.

В. Шевчук, «Привид мертвого дому»

*****

Кохання немає, люба. Це хвороба, психоз. Коли все минеться, ти помітиш, що порожнеча у твоїй душі збільшиться вдвічі. Тобі ніколи не вибратися з неї.

Ірен Роздобудько, «Ескорт у смерть»

*****

Всі ми хотіли стати пілотами. Більшість із нас стали лузерами.

С. Жадан

*****

Я себе почуваю, як ріка, яка пливе протии власної течії

С. Жадан

*****

Потрібно вміти пригадати все, що було з нами і що було з тими, хто поруч із нами. Це головне. Бо клои ти все згадаєш, піти тобі буде не так просто.

С. Жадан

*****

Я боюся, що засну, і просто не додумаюсь прокинутися.

С. Жадан

*****

Усе, чого ми собі бажаємо, про що думаємо, обовязково з нами стається. Штука лише в тому, що завжди надто пізно і завжди якось не так. Отже, коли це постає перед нами, навіть не впізнаємо його в обличчя. Тому ми переважно боїмося майбутнього, боїмося подорожей, дітей, боїмося змін.

Ю. Андрухович

*****

Прощання з молодістю не таке вже й трагічне, якщо слідом за нею починається зрілість

Юрій Андрухович, «12 обручів»

*****

Імперія цікава тим, що деякі обставини в ній з’ясовуються по кілька сот років. Потім усіх реабілітовують – і жертв, і катів, – але це вже не має ніякого значення

Ю. Андрухович, Московіада

*****

В темному кутку, приємної форми пикатий тєлєвізор «Sony» показує смішне і, в одночас з тим, трагічне кіно. Це не Кустуріца, і не Грінуей. Це засідання Верховної Ради.

Лесь Подервянський, «Нірвана, або зо шпрах Заратустра»

*****

Всі революції, мій любий друже,

Один початок мають і кінець:

Спочатку розбивається склотара,

А потім підкрадається п***ць

Лесь Подервянський, «Король Літр»

*****

На сцені збоку стоїть рояль «Стенвей». На ньому лежать шпроти. Посеред сцени стоїть кацапське крісло, позбавлене художнього смаку. Над ними герб висить національний. На гербі зображено ведмедя. В одній руці у ведмідя молоток, в другій – балалайка. Це символізує працелюбність і незакомплексованість тварюки

Лесь Подервянський, «Гамлєт, або феномен датського кацапізму»

*****

…Не нада думать, що вся правда плаває тільки на поверхні. Вспливає часто сам знаїш шо, а істина – вона глибину любить

Михайло Бриних, «Шахмати для дибілів»

*****

Просто людина так уже влаштована: поки все гаразд, вона втомлюється чекати біди

Андрій Кокотюха, «Шукачі скарбів»

*****

«Історія світової цивілізації не знає жодного випадку, коли ранком в понеділок мозок людини працює і готовий народити корисні рятівні ідеї…»

Андрій Кокотюха, «Язиката Хвеська»

*****

«У нашої з тобою країни, чувак, останніх триста років узагалі одні проблеми…»

Андрій Кокотюха, «Язиката Хвеська»

*****

Іншого разу до діда прийшли такі самі старі приятелі і щось говорили собі при столі, попиваючи смереківку. Я був з ними, І коли мене запитали щось таке, на що я мав би сказати «так» або «ні», я заговорився надовше, не зауважуючи, що дідам уже набридло. Тоді дідо вхопив палицю ковбаси і вдарив мене вдруге

Тарас Прохасько, «ФМ Галичина»

*****

Я за те, щоб прощати, я проти того, щоб робити ревізію біографій, але я хочу, здається, цілком нормального — щоб прощені розуміли, що їх простили, щоб винні знали, що вони винні і не помножували своєї провини

Тарас Прохасько, «ФМ Галичина»

*****

Світ без вибору в тому сенсі, що вибору нема, бо нема з чого вибирати, бо вибирати нема чого, бо вибрали вже все.

Т. Прохасько, «Як я перестав бути письменником»

*****

Ти – моє перше кохання.
Останнє уже було.

Ліна Костенко

*****

Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

Ліна Костенко

*****

Будні роблять людей буденними.

Ліна Костенко

*****

Життя – як вокзал.
Хтось приїжджає,
хтось від’їжджає.
Поцілунки і рани,
клунки і чемодани,
слова і фрази –
все разом.

Ліна Костенко

*****

Я боюсь. Отак внесемо їх у владу на своїх плечах, а що, як вони не борці, не герої, а всього лише «оранжевые дяди, оранжевые тети»?.. .Після такої революції це ж може убити.…

Ліна Костенко

Advertisements
 
Залишити коментар

Posted by на Листопад 29, 2011 in Uncategorized

 

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

 
%d блогерам подобається це: